Опрос
Нравится ли вам наш сайт

 
Темна дорога до храму

Темна дорога до храму

Намагання влади адміністративно-силовими методами створити в Україні так звану єдину помісну православну церкву може будь-якої миті викликати масштабний суспільний конфлікт і призвести до громадянської війни

На фоні загальної політичної й економічної кризи в країні розгортається ще й конфлікт міжконфесійний. Зіткнення представників Української Православної Церкви (УПЦ) й так званої Української православної церкви київського патріархату (УПЦ КП) вже давно вийшли за межі окремих локальних непорозумінь. На превеликий жаль, збільшується кількість випадків прямого захоплення храмів УПЦ діячами УПЦ КП. Ситуація стає відверто вибухонебезпечною ще й тому, що цим процесам відкрито потурають (або й керують ними) люди, які обіймають високі посади в органах державної влади.

Днями ми отримали ще одне беззаперечне підтвердження злочинних дій прихильників УПЦ КП та їхніх покровителів, що сидять у керівних кріслах.

5 жовтня цього року Верховна Рада розглянула запит групи народних депутатів до Президента, в якому йшлося про різке загострення міжконфесійних конфліктів в Україні і, зокрема, про дії правоохоронців та органів місцевої влади у селі Рохманів Шумського району та селі Стінка Бучацького району Тернопільської області.

Як це не прикро, але парламент запит не підтримав. Сталося так „завдяки” фракціям „Нашої України”, Соціал-демократичної партії України (об’єднаної), Блоку Юлії Тимошенко, „Єдиної України”, Української Народної Партії, Народного Руху України, політичної партії „Реформи і порядок”. Що ж, позиція досить промовиста...

До речі, це вже друге звернення народних депутатів до глави держави з приводу цієї конкретної ситуації. На перший запит надійшла відверта відписка про необхідність розробки комплексної програми „сприяння міжконфесійному порозумінню, реалізація якої нейтралізувала б радикальні появи цього протистояння”.

Тим часом сектанти УПЦ КП за підтримки можновладців діють за своєю власною програмою, не чекаючи появи загальнодержавної концепції міжконфесійного примирення.

Про що ж йдеться у повторному запиті депутатів? На жаль, вже про традиційний сценарій переслідувань віруючих канонічної Української Православної Церкви.

Цього разу гострий конфлікт виник навколо храму Святої Трійці УПЦ у селі Poxмaнiв Шумського району Тернопільської області. Впродовж останніх шістдесяти років його законним і єдиним користувачем залишалася місцева релігійна громада УПЦ. На підтвердження своїх прав мала всі необхідні документи, серед яких належно оформлений договір 1946 року й рішення Тернопільського облвиконкому № 301 від 26 грудня 1991 року про безоплатне користування спорудою. Але для Тернопільської облдержадміністрації це виявилося слабким аргументом і вона прийняла розпорядження про введення почергового (?!) користування храмом релігійними громадами УПЦ та УПЦ КП. Не будемо окремо зупинятися на абсурдності ситуації з так званим почерговим користуванням, коли освячений храм канонічної церкви надається у розпорядження сектантів. Не варто ще раз говорити й про те, чому саме УПЦ КП не можна назвати не лише православною, але й взагалі церквою. Бажаючі можуть ознайомитися з публікаціями на цю тему на цьому ж таки сайті („Спаси, Господи, люди твоя...”, „Православие - наша мораль и духовная обитель”, „Неправославные „церкви” в православную не объединяются”, „Благо в грехе не творится, или Ещё раз об объединении неправославных церквей в „православную”).

Звернімо увагу на інше. Як говориться в депутатському запиті, громада неканонічної УПЦ КП була зареєстрована лише у 2004 році, а її засновники підписали зобов’язання не претендувати на майно та споруди вже існуючих громад. Та, мабуть, дуже вже великим було бажання Тернопільської облдержадміністрації „виправити ситуацію” на користь УПЦ київського патріархату. Настільки палким, що там приймають розпорядження про позбавлення (!) громади УПЦ права користування храмом і скасування вже згаданого рішення Тернопільського облвиконкому № 301 від 26 грудня 1991 року.

При цьому упродовж чотирнадцяти років Шумська райдержадміністрація ігнорувала прохання громади УПЦ про укладення договору користування храмом. І саме відсутність цього договору облдержадміністрація використовує як привід для позбавлення віруючих УПЦ права користування своєю спорудою!

Цілком погоджуюся з народними депутатами, які у своєму запиті до Президента говорять: „Останні події у Poxмaнові свідчать, що дії районної адміністрації набули відверто кримінального характеру: ігноруючи закони, які охороняють право власності, (релігійна громада УПЦ є законним користувачем культовою спорудою і законним власником майна, яке в ній знаходиться), районна адміністрація здійснює інвентаризацію майна релігійної громади УПЦ (без жодного на це права, навіть у відсутності законного власника), зриває на храмі замки i дає дозвіл відправляти релігійні обряди у храмі Святої Трійці села Рохманів релігійній громаді УПЦ КП”.

Додам лише, що такий перебіг подій став можливим через сприяння вищого ешелону української влади, через прагнення будь-якою ціною закріпити свій вплив на церкву шляхом створення „єдиної помісної”.

...Поки влада реалізовує свої задуми зі знищення канонічного православ’я в Україні, священик храму Святої Трійці села Рохманів оселився у наметі поблизу Верховної Ради, а самий намет віруючи вже сприймають як храм. В тому сенсі, що хоча б тут, під стінами національного парламенту, має відродитися моральний Храм справедливості і прагнення відстояти своє право бути православними християнами на власній православній землі.

С кожним днем збільшується кількість звернень архіпастирів, священиків, релігійних громад канонічної Української православної церкви з проханням захистити від сторонніх посягань їх храми і дати можливість реалізувати гарантовані Конституцією права, – пишуть у своєму запиті до Президента народні депутати.

Іноді вдається отримати перемогу. 4 вересня цього року в селі Cтiнкa Бучацького району тієї ж Тернопільської області православні громади села й міста Тернополя за допомогою міліції не дозволили греко-католикам на чолі зі священиком незаконно захопити храм УПЦ Різдва Божої Матері. Але під загрозою інші храми. Під загрозою саме існування українського канонічного православ’я. І ця загроза зберігатиметься до того часу, поки представники влади вважатимуть, що до світлого Храму Христового можна прийти темною дорогою. Але на темній дорозі вершаться й темні діла. Щодо Дому Божого, то до нього йдуть чистим прямим шляхом. У тих, хто штовхає країну до розбрату й руїни, поки що є час про це згадати.

От тільки б цей час не втратити!

Микола ПЕСОЦЬКИЙ
жовтень 2005 року

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии в данной новости.
Добавление комментария
Имя:*
E-Mail:
Код:
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив
Введите код: